Кожен мріє, щоб його улюбленець був завжди здоровим та щасливим. Втім, на жаль, ніхто не застрахований від порушень здоров’я. Найчастіше у собак виникають проблеми із сечовивідними шляхами. Це дуже важлива частина організму, яка фільтрує кров для видалення токсинів, підтримує баланс електролітів, а також забезпечує процес реабсорбції води для організму. Проблеми сечовивідних шляхів можуть варіюватися від інфекцій до серйозних ракових захворювань. Розглянемо їх детальніше.

Інфекція сечовивідних шляхів

Проблема може стосуватися інфекції сечового міхура або уретри. Зазвичай вона виникає через потрапляння вірусів, бактерій чи грибків у сечовий тракт як через зовнішнє середовище, так і через кров. Характерними симптомами захворювання є: зміна кольору сечі улюбленця, часте сечовиділення та біль при цьому, зміни в апетиті тощо.

Інфекція сечовивідних шляхів небезпечна тим, що в запущеному стані вона може призвести до серйозних ускладнень, в тому числі пошкодження нирок. Ветеринар має призначити антибіотики для боротьби зі збудниками інфекції. Профілактика захворювання передбачає контроль над здоров’ям, дотримання гігієнічних процедур, а також збалансоване харчування.

Камені у сечовому міхурі

Це утворення твердих часток, які можуть бути різного розміру та складу. Зазвичай про їх наявність свідчать такі симптоми: біль при сечовиділенні, безуспішні спроби улюбленця помочитися, виражений запах сечі, наявність мутних виділень, різноманітні зміни у поведінці песика (наприклад, в’ялість) тощо.

Утворення каменів у сечовому міхурі зумовлене різними факторами: це неправильне харчування, недостатнє споживання води, генетика тощо. Насправді така проблема є дуже небезпечною, оскільки камені можуть стати причиною блокування сечоводів, а також призводити до різних серйозних ускладнень.

Для лікування спеціалісти використовують різні методи. В найлегших ситуаціях допоможе дотримання дієти, а також вживання спеціальних препаратів. У пригоді може стати Dolfos (Дольфос) UrinoMet — таблетки Уріномет міні для котів і собак з проблемами сечостатевої системи. У складних випадках мова може йти про хірургічне втручання для видалення каменів. Профілактикою сечокам’яної хвороби є активний образ життя вашого улюбленця, збалансований раціон та регулярні візити до лікаря.

Ниркова недостатність

Це досить поширена проблема, яка в кінцевому результаті може призвести до серйозних ускладнень. При такому стані нирки тварини втрачають здатність ефективно виконувати свої прямі функції. Симптомами ниркової недостатності можуть бути: діарея, блювота, втрата ваги та зменшення апетиту, постійна спрага в улюбленця, а також зміни в поведінці. Можна побачити зміни в сечі (наприклад, її кольору), сильний запах, наявність крові у виділеннях.

Ниркова недостатність може виникати з різних причин: наприклад, внаслідок пієлонефриту, сечокам'яної хвороби. Нерідко діабет теж призводить до такої проблеми. Варто враховувати, що ниркова недостатність може бути як гострою, так і хронічною. Небезпекою такого стану є ймовірність накопичення токсинів у крові та ряд різних серйозних ускладнень.

Лікування ниркової недостатності — довготривалий та складний процес, який передбачає чимало заходів. Наприклад, необхідне забезпечення правильної гідратації, дотримання дієти, вживання ліків, а також інші лікувальні заходи, які визначає кожен ветеринар індивідуально до конкретного чотирилапого пацієнта.

Рак сечового міхура

Найпоширеніший тип раку, який розвивається у сечовому міхурі собаки, — це перехідно-клітинна карцинома. Зазвичай він розвивається в тій ділянці, де сеча виходить із сечового міхура в уретру для випорожнення. Таке захворювання є досить серйозним та небезпечним для здоров’я вашого улюбленця. Його симптоми можуть включати: зміни у частоті сечовиділення, біль та дискомфорт у паховій області, кров'янисті виділення у сечі, зміни в поведінці.

Причинами захворювання можуть бути як генетичні фактори, так і вплив хімічних речовин, які собака може вживати або вдихати. Лікування передбачає хірургічне видалення ураженої ділянки, хіміотерапію та інші методи. Втім варто розуміти, що не завжди воно може бути дійсно ефективним, особливо якщо мова йде про пізні стадії захворювання. Профілактика такого небезпечного захворювання передбачає постійний контроль здоров’я улюбленця та дотримання збалансованого раціону.